Сонет 43
Микола Мотрюк
Ще з ранньої зорі, днесь на Покрови, Під храмом в пікселі "вояки" ждуть... Чи совісні, а може із любови... На Літургію з'їхались мабуть... Гармидер, крик, забрязкали окови, Хтось долілиць лежить, когось ведуть... Ох, же ж і браття..! Ох, і богослови..! Либонь, обрали ви служіння путь... "Ми скільки москалів перемололи..!" — "Солдати браві" щиро б'ються в грудь... В теплі-бо за столом важкі умови, Й куранти замість мін і градів б'ють... Ви клялися, палкі рекли промови... То ви захисники, чи людолови.?! -------------------------------------- Автор плакату — Нікіта Тітов
2024-12-28 19:34:05
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Справедливо. Плакат крутий!
Відповісти
2024-12-29 16:18:20
1
Лео Лея
Це просто крик душі💔
Відповісти
2025-03-11 19:46:25
1
Інші вірші поета
*** Тріолет 2 Сонет 48 Тріолет 17
Інші поети
Julian de Sousa
@juliandesousa
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4759
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4851