Сонет 7
Дорога за селом карпатським спить самотньо, Туманом вийшла бистра річка з берегів, Наскельний ліс на поле зóрить каламутно, Ще й круглий місяць вигляда з-під хмарних брів. Навкруг ані душі, і гавкоту нечутно... Зима гряде: на травах іній заіскрів... Цю казку споглядав би вічно, самобутню, На мерехтливі зорі всю би ніч глядів... Та ми мчимо, немов на гоночному герці... На повну газ..! Перед очима все мигтить..! Нам нíколи з дороги погляд одвести. Всього лише відваги треба трішки в серці, Щоб чари в нім замешкали, хоча б на мить... Життя одне... й обрать путь зможеш тільки ти... 25.12.2019
2021-07-10 12:32:32
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Так, дійсно, свій шлях вибирає людина сама, тож не потрібно потім нікого звинувачувати👍
Відповісти
2021-07-10 15:06:14
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3457
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2530