Сонет 7
Дорога за селом карпатським спить самотньо, Туманом вийшла бистра річка з берегів, Наскельний ліс на поле зóрить каламутно, Ще й круглий місяць вигляда з-під хмарних брів. Навкруг ані душі, і гавкоту нечутно... Зима гряде: на травах іній заіскрів... Цю казку споглядав би вічно, самобутню, На мерехтливі зорі всю би ніч глядів... Та ми мчимо, немов на гоночному герці... На повну газ..! Перед очима все мигтить..! Нам нíколи з дороги погляд одвести. Всього лише відваги треба трішки в серці, Щоб чари в нім замешкали, хоча б на мить... Життя одне... й обрать путь зможеш тільки ти... 25.12.2019
2021-07-10 12:32:32
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Так, дійсно, свій шлях вибирає людина сама, тож не потрібно потім нікого звинувачувати👍
Відповісти
2021-07-10 15:06:14
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1382
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3199