Сонет 7

Микола Мотрюк

Дорога за селом карпатським спить самотньо, Туманом вийшла бистра річка з берегів, Наскельний ліс на поле зóрить каламутно, Ще й круглий місяць вигляда з-під хмарних брів. Навкруг ані душі, і гавкоту нечутно... Зима гряде: на травах іній заіскрів... Цю казку споглядав би вічно, самобутню, На мерехтливі зорі всю би ніч глядів... Та ми мчимо, немов на гоночному герці... На повну газ..! Перед очима все мигтить..! Нам нíколи з дороги погляд одвести. Всього лише відваги треба трішки в серці, Щоб чари в нім замешкали, хоча б на мить... Життя одне... й обрать путь зможеш тільки ти... 25.12.2019

2021-07-10 12:32:32

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Так, дійсно, свій шлях вибирає людина сама, тож не потрібно потім нікого звинувачувати👍

Відповісти

2021-07-10 15:06:14

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2240

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

42

7

2770