Сонет 30

Микола Мотрюк

Не вибіжать на сніжну скатерть хлопчаки, Не вабить ковзанка, мов склом залита... І в Коляду уже не дзвонять п'ятаки, Не ходить в свято дівка, хусткою завита... Бо до хатини увірвались чужаки... Зламав тендітну шию чобіт московита, Дітей тіла шматують царські гончаки... До Неба українська кров вола пролита..! В цім світі грішнім ми і жертви, й хижаки... Гнила душа їх винесе свого вердикта, Її, святу, давно пожерли хробаки... Залúшились одні інстинкти... грань розмита... Хоч здавна в світі шкереберть все й навпаки, Поганці, достотý, свого діждуть-таки...

2023-01-16 22:38:20

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Наша сувора реальність...

Відповісти

2023-01-16 22:40:56

1

Терті пляцки

Чудовий сонет

Відповісти

2023-02-05 07:20:47

Подобається

Микола Мотрюк

Спасибі...

Відповісти

2023-02-05 13:10:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2057

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1898