Сонет 2
У золоті задумливо стоять берези,
Проблисне полохливо сонячний ліхтар,
Схилились сизі трави, візерунки з хмар:
Скульптури чудернацькі, наче із імпрези.
Лютує ураган всередині... пожар,
Душа волає криком, зве на поміч з бездни,
Життя поставила недоля на терези,
Ціну свою давно утратив календар.
Лежить на шконці сіромаха-арештант,
Вглядаєсь в пустоту, немов вивча квадрант,
Неначе бачить зорі крізь бетон твердий.
Не пробивається на волю і молитва,
Здається часом, що ввесь світ на тебе злий,
Та ангел поряд, і не програна ще битва.
30.10.2019
10.07.2021
5
4