Сонет 6
Микола Мотрюк
Небес холодний океан опалом грає, Яріють калинові гребні сірих хвиль, Змішались у контрасті лютім шторму барви Й пролились камуфляжем на костелу шпиль. Безсонні п'яні ночі з спокоєм порвали... Зневірившись й не докладаючи зусиль, Плететься муж, в якім чесноти повмирали, Просякнувши етилом аж до сухожиль. Не там шукав себе, і не себе знайшов ти... А все десь поблизу було і вочевидь... Дарма дозволив Божий Глас в собі збороти... Роки пройшли, й все ж не зумів собі простить, Та Бог усе простив, промовивши з Голгофи: "Я ні на мить не припиняв тебе любить..." 18.12.2019
2021-07-10 12:29:50
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
А ми опираємось((
Відповісти
2021-07-10 15:07:18
1
Інші вірші поета
Сонет 2 Тріолет 21 Сонет 14 Сонет 38
Інші поети
Ikram
@neurvsthenic
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3872
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3198