***
Микола Мотрюк
Ти розквітала в вранішньому сонці Під листям яблуні в старім саду, Травою бігла в клітчастій сорочці, Рвучи проміння. Чути за версту Вселий сміх, що котиться ярами, І я, почувши, рину стрімголов Тебе побачить чимскоріш. Я знаю, Я відчуваю: в нас з тобою кров, Однакова тече... здається часом, Що вже віддавна бачились не раз, Що ми колись вже відшукали щастя... То, чом би зараз, поки не погас Огонь в очах, нам не з'єднати руки, Чому би поруч нам не крокувать? Без тебе серце рветься від розпуки, Ми, наче небо і озерна гладь, Ми - відображення душі одної... І я біжу, я пагорбами мчу, Щоб попрощатися навік з журбою, Тебе побачивши здалека, зву... І... все кудись поділося, пропало, Знов грає дощ по шибі, з підвіконь Стікають сльози, листя вітром рвало... Жаль, що це всього лише був сон. 03.10.2019
2021-07-10 11:46:44
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дійсно, шкода, що лише сон... 👍👏👏👏👏
Відповісти
2021-07-10 14:58:26
1
Інші вірші поета
Сонет 3 Сонет 15 Сонет 41 Сонет 25
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15806
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4829