***
Микола Мотрюк
Ти розквітала в вранішньому сонці Під листям яблуні в старім саду, Травою бігла в клітчастій сорочці, Рвучи проміння. Чути за версту Вселий сміх, що котиться ярами, І я, почувши, рину стрімголов Тебе побачить чимскоріш. Я знаю, Я відчуваю: в нас з тобою кров, Однакова тече... здається часом, Що вже віддавна бачились не раз, Що ми колись вже відшукали щастя... То, чом би зараз, поки не погас Огонь в очах, нам не з'єднати руки, Чому би поруч нам не крокувать? Без тебе серце рветься від розпуки, Ми, наче небо і озерна гладь, Ми - відображення душі одної... І я біжу, я пагорбами мчу, Щоб попрощатися навік з журбою, Тебе побачивши здалека, зву... І... все кудись поділося, пропало, Знов грає дощ по шибі, з підвіконь Стікають сльози, листя вітром рвало... Жаль, що це всього лише був сон. 03.10.2019
2021-07-10 11:46:44
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дійсно, шкода, що лише сон... 👍👏👏👏👏
Відповісти
2021-07-10 14:58:26
1
Інші вірші поета
Сонет 24 Тріолет 12 Тріолет 31 Тріолет 22
Інші поети
GRAFO
@grafo
Opinions Discuss
@Opinions_Discuss
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16902
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13169