Тріолет 20
Микола Мотрюк
Для Бога ти дорогоцінна, Мов той, що в притчі, скритий скарб. Невинна, чиста і промінна... Для Бога ти дорогоцінна... Його любов свята, незмінна, Щоб описать бракує фарб... Для Бога ти дорогоцінна... Ти той, що в притчі, скритий скарб... Краса тілесна, вона тлінна... І у житті того не варт. Немов вода бурхлива, пінна, Краса тілесна бистротлінна... Але душа - зоря пломінна, Мов срібло чисте, її гарт... Для Бога-бо вона - безцінна... Найбільш коштовний в світі скарб...
2023-03-25 18:48:49
12
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Терті пляцки
Гарна поезія
Відповісти
2023-03-27 17:36:22
1
Лео Лея
І як завжди, читаючи рядки оці, Теплішає в душі, немов би промінці Ласкавим світлом зігрівають. І навколо Цвіте усе, аж ген до виднокола... Радію, що знову читаю Вашу поєзію)
Відповісти
2023-04-23 10:42:25
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея ) На здоров'я...)
Відповісти
2023-04-23 21:51:55
1
Інші вірші поета
Тріолет 38 Тріолет 37 Сонет 35 Сонет 28
Інші поети
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3601
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432