Тріолет 20

Микола Мотрюк

Для Бога ти дорогоцінна, Мов той, що в притчі, скритий скарб. Невинна, чиста і промінна... Для Бога ти дорогоцінна... Його любов свята, незмінна, Щоб описать бракує фарб... Для Бога ти дорогоцінна... Ти той, що в притчі, скритий скарб... Краса тілесна, вона тлінна... І у житті того не варт. Немов вода бурхлива, пінна, Краса тілесна бистротлінна... Але душа — зоря пломінна, Мов срібло чисте, її гарт... Для Бога-бо вона — безцінна... Найбільш коштовний в світі скарб...

2023-03-25 18:48:49

11

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Терті пляцки

Гарна поезія

Відповісти

2023-03-27 17:36:22

1

Лео Лея

І як завжди, читаючи рядки оці, Теплішає в душі, немов би промінці Ласкавим світлом зігрівають. І навколо Цвіте усе, аж ген до виднокола... Радію, що знову читаю Вашу поєзію)

Відповісти

2023-04-23 10:42:25

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея ) На здоров'я...)

Відповісти

2023-04-23 21:51:55

1

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10557

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5700