Тріолет 20
Микола Мотрюк
Для Бога ти дорогоцінна, Мов той, що в притчі, скритий скарб. Невинна, чиста і промінна... Для Бога ти дорогоцінна... Його любов свята, незмінна, Щоб описать бракує фарб... Для Бога ти дорогоцінна... Ти той, що в притчі, скритий скарб... Краса тілесна, вона тлінна... І у житті того не варт. Немов вода бурхлива, пінна, Краса тілесна бистротлінна... Але душа — зоря пломінна, Мов срібло чисте, її гарт... Для Бога-бо вона — безцінна... Найбільш коштовний в світі скарб...
25.03.2023
11
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Терті пляцки
Гарна поезія
Відповісти
27.03.2023, 17:36
1
Лео Лея
І як завжди, читаючи рядки оці, Теплішає в душі, немов би промінці Ласкавим світлом зігрівають. І навколо Цвіте усе, аж ген до виднокола... Радію, що знову читаю Вашу поєзію)
Відповісти
23.04.2023, 10:42
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея ) На здоров'я...)
Відповісти
23.04.2023, 21:51
1
Інші вірші поета
Сонет 21 Тріолет 31 Сонет 45 Тріолет 47
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1459
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865