Влад Нимах
@HumaX
Все любят, когда на море видно дно. Эта прозрачность и чистота так и манит. Что ж я - море
Блог Всі
На уме #1
Думки вголос, Особисте
2
2
30
Вірші Всі
Казка із назвою "Кохання"
Розбились об берег пекучі всі хвилі, Пішли життя хвилини жахливі, Зів'яли ті квіти, що здавалися милі, Залишились дні такі неквапливі. Зламалась фортеця, хоч будувалась щосили, Руйнується й світу картини красиві. Будувати щось нове - це так надоїло, Ламаючись знову.. і знову безсилим. Тепер все минуле уже неважливе, Хоча й забути його треба сили... І гасне вогник, але згорають всі мрії, Засохли краплини моєї надії... Цей вірш - це не крик, це просто благання Згасити майбутнього всі сподівання. Все, досить - втомився, я довго чекав Любові не буде, а сум - ідеал... ©НімаХ 21.04.2017
6
1
486
Фальшивки
Бувають люди, мов приблуди, Бувають чесні і зануди, Бувають різні, але схожі - Добро поєднувати може... Бувають стримані, лукаві А є нещасні, що блукають, Шукають долі, вітра в путь, Але нічого не знайдуть... Бувають на словах розумні, У ділі майстри та безумні, Але що толку, поясніть!? Життєві паралелі проведіть... Ми всі сміємось, й нам здалося - Крізь хмари сонце піднеслося, Але... яке розчарування, Фальшивки скрізь, і будування Чогось нового вже змагання За знову й знову руйнування, За світла ясного псування І за життя без покарання... Ти віриш, мрієш і чекаєш, Але у пастку потрапляєш, А потім у тобі панує страх Отримати фатальний крах... І з кожним новим дивним днем Ми граємо дарма з вогнем, Ми намагаємося щось змінити, Але усіх не зупинити... Бувають люди незрадливі, Бувають всякі і правдиві, Але в емоціях - обман, Якщо без розуміння жити нам... ©НімаХ 15.04.2017
5
1
370
Яка складна штука це ваше кохання
Яка складна штука це ваше кохання: Болюче, разюче, чи викликає бажання З кимось бути, любити, страждати, не спати, Пісні, вірші, поеми писати. Скільки від нього розбитих сердець, Стільки й сміються, радіють всі десь; Хвилини й години, дні та ночі За нього віддають усі люди охоче, Бо дастьбі, й усмішка вирветься зрання Із уст, неквапливо таючих мовчання... Але це життя - тут не все є так просто: Кохаєш? Тоді кохай, як дорослий, Бо слід, що кривавий лишиться - то шрами, Вони є, і будуть нагадувать днями Про ті нестерпні муки ночами, Про сльози, обійми й поцілунки між вами... І все-таки кожен із нас дуже хоче Отримати біля кохання куточок, Там жити, радіти і спати, й співати, Допоки воно не навчиться вбивати... ©НімаХ 21.03.2017
4
0
382