Яка складна штука це ваше кохання
Яка складна штука це ваше кохання: Болюче, разюче, чи викликає бажання З кимось бути, любити, страждати, не спати, Пісні, вірші, поеми писати. Скільки від нього розбитих сердець, Стільки й сміються, радіють всі десь; Хвилини й години, дні та ночі За нього віддають усі люди охоче, Бо дастьбі, й усмішка вирветься зрання Із уст, неквапливо таючих мовчання... Але це життя - тут не все є так просто: Кохаєш? Тоді кохай, як дорослий, Бо слід, що кривавий лишиться - то шрами, Вони є, і будуть нагадувать днями Про ті нестерпні муки ночами, Про сльози, обійми й поцілунки між вами... І все-таки кожен із нас дуже хоче Отримати біля кохання куточок, Там жити, радіти і спати, й співати, Допоки воно не навчиться вбивати... ©НімаХ 21.03.2017
2019-08-12 10:26:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2007
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2662