Яка складна штука це ваше кохання
Яка складна штука це ваше кохання: Болюче, разюче, чи викликає бажання З кимось бути, любити, страждати, не спати, Пісні, вірші, поеми писати. Скільки від нього розбитих сердець, Стільки й сміються, радіють всі десь; Хвилини й години, дні та ночі За нього віддають усі люди охоче, Бо дастьбі, й усмішка вирветься зрання Із уст, неквапливо таючих мовчання... Але це життя - тут не все є так просто: Кохаєш? Тоді кохай, як дорослий, Бо слід, що кривавий лишиться - то шрами, Вони є, і будуть нагадувать днями Про ті нестерпні муки ночами, Про сльози, обійми й поцілунки між вами... І все-таки кожен із нас дуже хоче Отримати біля кохання куточок, Там жити, радіти і спати, й співати, Допоки воно не навчиться вбивати... ©НімаХ 21.03.2017
2019-08-12 10:26:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4941
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5561