Яка складна штука це ваше кохання

Влад Нимах

Яка складна штука це ваше кохання: Болюче, разюче, чи викликає бажання З кимось бути, любити, страждати, не спати, Пісні, вірші, поеми писати. Скільки від нього розбитих сердець, Стільки й сміються, радіють всі десь; Хвилини й години, дні та ночі За нього віддають усі люди охоче, Бо дастьбі, й усмішка вирветься зрання Із уст, неквапливо таючих мовчання... Але це життя - тут не все є так просто: Кохаєш? Тоді кохай, як дорослий, Бо слід, що кривавий лишиться - то шрами, Вони є, і будуть нагадувать днями Про ті нестерпні муки ночами, Про сльози, обійми й поцілунки між вами... І все-таки кожен із нас дуже хоче Отримати біля кохання куточок, Там жити, радіти і спати, й співати, Допоки воно не навчиться вбивати... ©НімаХ 21.03.2017

2019-08-12 10:26:31

Інші вірші поета

Цінність часу Фальшивки Казка із назвою "Кохання"

Інші поети

Ella Verrremi

@verrremi

I_am_not_star

@I_am_not_star

Dr. B

@Dr_B

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16471

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5565