Фальшивки
Бувають люди, мов приблуди, Бувають чесні і зануди, Бувають різні, але схожі - Добро поєднувати може... Бувають стримані, лукаві А є нещасні, що блукають, Шукають долі, вітра в путь, Але нічого не знайдуть... Бувають на словах розумні, У ділі майстри та безумні, Але що толку, поясніть!? Життєві паралелі проведіть... Ми всі сміємось, й нам здалося - Крізь хмари сонце піднеслося, Але... яке розчарування, Фальшивки скрізь, і будування Чогось нового вже змагання За знову й знову руйнування, За світла ясного псування І за життя без покарання... Ти віриш, мрієш і чекаєш, Але у пастку потрапляєш, А потім у тобі панує страх Отримати фатальний крах... І з кожним новим дивним днем Ми граємо дарма з вогнем, Ми намагаємося щось змінити, Але усіх не зупинити... Бувають люди незрадливі, Бувають всякі і правдиві, Але в емоціях - обман, Якщо без розуміння жити нам... ©НімаХ 15.04.2017
2019-08-12 10:33:07
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Нимах
Низький поклін :9
Відповісти
2019-08-13 08:57:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4287
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2495