***
Микола Мотрюк
Колишуть тюльпани кривавим цвітом, А вчора ще навіженіла зима, І сипала люто колючим снігом, Коли ти промовив: "Мені вже пора..." Я ждала тебе гарячим літом, Та стежка твоя бур'яном заросла. І впала туга важким гранітом, З оскалом диявольським серце стиска, Й тяжіє над прірвою гострим піком... Зі смутком до мене прийшла й сивина... Знов спогади гірко-солоним гнітом Продавлюють голову... Й днесь вирина, Як шля́хом ділилися теплим хлібом, Навколо нас навіженіла зима, І сипала люто колючим снігом, Ти стиха промовив: "Мені вже пора..." -------------------------------- Дружинам полеглих побратимів
2025-03-21 17:51:21
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
❤️‍🩹
Відповісти
2025-03-21 20:42:59
1
Інші вірші поета
Тріолет 44 *** Сонет 5. Вечір на роботі Сонет 22
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2904
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1783