Хай не болить...

Lelyana_ art

Хай не болить ніжна душенька твоя, Бо для тебе буде ясно світити зоря, Ти той, хто потрібен моєму світу, Я не дозволю там вогняному болю всередині тебе горіти, Я врятую тебе від потопу лихих дум, Хай вони перетворяться у морський шум, Не буде в твоєму серці більше неспокій тліти, Я не дам твоїм надіям змарніти, Я готова забрати той нестерпний камінь, який ти несеш на собі, Піднятися за тебе у цій запеклій душевній боротьбі, Прийняти на себе удари, які ламають сутність твою, Бо тобою я горю, бо тебе кохаю й люблю. * Йому

2021-04-01 19:18:21

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Темрява

Дуже гарні і важливі слова

Відповісти

2021-04-15 12:42:54

2

Lelyana_ art

@Темрява Дякую)

Відповісти

2021-04-15 12:43:33

1

Темрява

Це вам потрібно дякувати

Відповісти

2021-04-15 12:44:22

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12029

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4724