Хай не болить...
Хай не болить ніжна душенька твоя, Бо для тебе буде ясно світити зоря, Ти той, хто потрібен моєму світу, Я не дозволю там вогняному болю всередині тебе горіти, Я врятую тебе від потопу лихих дум, Хай вони перетворяться у морський шум, Не буде в твоєму серці більше неспокій тліти, Я не дам твоїм надіям змарніти, Я готова забрати той нестерпний камінь, який ти несеш на собі, Піднятися за тебе у цій запеклій душевній боротьбі, Прийняти на себе удари, які ламають сутність твою, Бо тобою я горю, бо тебе кохаю й люблю. * Йому
2021-04-01 19:18:21
10
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Темрява
Дуже гарні і важливі слова
Відповісти
2021-04-15 12:42:54
2
Lelyana_ art
@Темрява Дякую)
Відповісти
2021-04-15 12:43:33
1
Темрява
Це вам потрібно дякувати
Відповісти
2021-04-15 12:44:22
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2092
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2635