У нашім серці навіки живі
Lelyana_ art
Покидають дорогі люди, Лишають цей світ, Цей біль, ніби струмінь холодної води, Залишає рани на тисячі літ, Ніби небо розбилось над нами, Чорна хмара найшла, Але всі ходимо під небесами, Від нас вже людина пішла, Хто знає, може десь за хмарами - своє життя, Кохані наші стануть янголами на плечі, Оберігають наше майбуття, Хоч самі відійшли в далечінь, В нашім серці навіки живі, Навіки в душі ті самі обличчя, хоч і не вернути час, Бо той шлях обрали не самі, Оберігають десь з висока нас, Я ніколи не забуду добра, Буду пам'ятати всі щасливі дні, Хоч болить моя душа, І так важко жити так на землі, Пройде час і все заживе, Але пам'ять не згасає, Душа відійде, І колись вогонь життя в нас запалає. * Присвячую бабусі
2020-06-27 15:37:14
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
The flood D
Грустный, очень грустный стих. Но, в то же время, последние строки вселяют оптимизм и надежду на хорошее будущее.
Відповісти
2020-06-27 15:52:47
1
Інші вірші поета
Скажи мені, місяцю Янгол Втретє явилася любов Думки
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9549
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17066