Жива
Lelyana_ art
Скільки думок, які згоріли у вогні, Скільки людей, які попелом стали, Скільки стерня у серці на дні, Скільки озер, що вдавали з себе океани, Мою волю собі забирали, Ховали мою душу за сімома замками, Так боляче серце моє розпинали, В стражданні хвилини здавались віками, Та я жива і більше не залізна, Як фенікс з попелу перероджуся, Бо мені в чужих руках тісно, До сіячів зла більше не повернуся, Ніхто не впізнає мене новою, Мої сни більше не чорно-білі, А очі виблискують глибиною, Не побачить ніхто в моїй душі думки наболілі.
2020-07-31 21:43:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Глибоко🤔
Відповісти
2020-08-01 04:58:17
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro 😌
Відповісти
2020-08-01 06:04:34
1
Інші вірші поета
Відпускаю Я знаю, що мені пощастило Ні, я не така, якою здаюся До України
Інші поети
Svora
@Svora
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2057
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1976