Самотньо
Як я ненавиджу почувати себе самотньо,
Ніби під ногами суцільна безкінечна безодня,
Коли гордість пробирає до кісток,
Між вогнем і водою лише один крок,
Ненавиджу, коли я вимушено у пітьмі затихаю,
Бо я пташка і без крил не літаю,
Не вмію я змінювати маски, кимось іншим здаватись,
Бо я вмію кохати, ненавидіти, плакати і сміятись,
Я ненавиджу, коли у мене флешбеки перед очами,
Коли нахлинули спогади сльозами,
Коли треба давити в собі роздираючі серце почуття,
Бо іноді емоціям нема вороття,
Я ненавиджу моменти, коли треба прямо все сказати,
А я вимушена з болем в горлі мовчати,
Та я знаю, що той, хто повинен знати, все давно знає,
І всі ключі від всіх замків вже давно має.
2021-01-31 16:33:58
7
0