Блакитна півонія
Блакитна півонія на снігу взимку розквітла, Їй не було написано на долі колючою червоною трояндою народитися, Та не вистачало цій ніжній квітці світла, Забута всіма, вона мала для цього світу розкритися, Блакитна півонія розпустила навколо свої пелюстки, Вони такі ніжні, що нікого поранити не зможуть, Півонія не підпускала до себе ворожі ростки, Бо вони лише зів'янути квітці допоможуть, Неочікувано блакитну півонію вирвали з корінням та на морозі кинули, Пелюстки її шматками льоду стали, Останні сили у душі квітки відлинули, А корінці ще більше на снігу примерзали, Та блакитна півонія вижила, бо сонце вийшло і врятувало її, Але тепер без води і тепла вона не може більше жити, Її серце крихке тепер на волі, Та дуже важко блакитній красуні утримати в купі всі свої квіти, Якщо не дати води ніжно-блакитній півонії, то в'янути вона почне, А якщо не дати світла, то не зможе далі рости, Та колись її серце у вальсі з іншою квіткою спалахне, І буде блакитна півонія в тандемі зі своєю квітучою любов'ю цвісти.
2021-01-10 09:19:51
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Відповісти
2021-01-10 09:25:40
1
Akeldama
У вірші втілені чаруюче гарні образи. Ніжна і тендітна блакитна півонія, як найкраще символізує чисту та незайману душу дівчини. Неперевершено.))
Відповісти
2021-01-10 13:41:11
2
Lelyana_ art
@ Akeldama Щиро дякую😊
Відповісти
2021-01-10 14:00:20
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2229
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1255