Пробач
Пробач мені, чуєш, бо привід є. Приходить він раз на рік. Коли у чужих віднайти своє Зумієш під тріскіт криг. Прийняти, повірити (попри біль) Та сніг розтопити вщент Довірою сліз, що за обрій вій Змивають з душі цемент. Змивають ілюзію переваг Та мури із цегли й скла Руйнують, зловивши останній баг, Для того, щоб я змогла Сказати, як сильно мені шкода За всі ті "ніколи знов". Пробач, що бурхлива твоя вода Не згасить мою любов. Пробач, що і досі в рядках живеш (Між ними хоч раз зігрій). З мостами, що спалені нині, все ж Віршую уламки мрій. І хочу торкнутися до плеча (Напевно, колись мине). Пробач мені. Знаю, що ти мовчав Навмисно. Щоб чуть мене.
2021-03-14 17:25:09
19
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Вау, оце так весняний вірш) не дуже люблю весну і романтику, але в тебе настільки це живо подано, що сприймається органічно і природньо. Сподобалося однозначно
Відповісти
2021-03-14 17:37:39
2
Last_samurai
Відповісти
2021-03-14 17:38:11
1
Лео Лея
Хоча в нашій мові багатезно різних синонімів, але дуже важко (принаймні мені) відшукати такі, щоб висловити те, що я відчувала при читанні твого вірша, і щоб ці слова мої не дублювали попередні коментарі. 👍😳
Відповісти
2021-04-19 17:38:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4506
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4710