Не кажи (ні)/кс3
Last_samurai
Не кажи мені геть нічого перед тим, як лягати спати. Бо не хочу переживати, розуміти чи міркувати, дієсловом у всі набати Бити влучно. Мовчи, не варто. Я - емпат. Розумієш, така вже дивна, застережлива і потворна: Ще до того, як те́бе взнати, я купила собі мотузку Щоб здиратися нею в гори, Або зашморг на шию. Вузько? Шах і мат. Не пиши мені крім метафор, що одвічно сліпі й брехливі, Повідомлень (бо страх нещирі: бач, ніде не згубились коми). Буду певна, що очі в зливі? Так, ні слова. Ні-ні, нікому. Як відріж. Між рядків я читаю, дійсно, і у подисі тиші чую Всі дрібниці (не незмістовні), і якийсь ключовий моме́нт ще, Заспокоїть хіба пачулі? Розумієш, чим знаєш менше - Тим, мій любий, міцніше спиш.
2021-04-12 11:08:34
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Last_samurai
@Самоскид! 🌚Не тільки мої
Відповісти
2021-04-12 16:51:19
1
Самоскид!
@Last_samurai ☻
Відповісти
2021-04-12 16:51:48
1
Last_samurai
@Самоскид! ☻
Відповісти
2021-04-12 16:52:24
1
Інші вірші поета
Кохання самураїв. Лист призначень/кс3 Потягеньки/кс3 ще з бортового журналу про катастрофу/кс3
Інші поети
Slava Tayon
@she_licks_my_hearts_desire
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9105
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1463