сс
від "привіту" до жартів - п'ятнадцять речень. а до дружби - ще місяць голосових. до турботи - питання прості та гречні. кілька тижнів минає - і раптом звик. до знімання фальшивих залізних масок лиш один випадковий нічний дзвінок. відокремленим станеш у сірій масі незнайомих знайомців. надовго? ок, від знайомих до рідних - одна пригода. від примарних до справжніх - ще зустріч. вір, відбувається все, що захочеш, згодом (неважливо, що виключно в голові). до "людина для мене" - єдиний погляд. до довіри - щоденні розмови. знай: від мовчань до взаємної допомоги - таємниці під грифом "секретно. най-" від поета до музи - одна халтура, зашифрована кодом нічних розмов. від потреб розуміння тріщать тортури між "ніколи до цього" й "ніколи знов". відокремити волі субособистість не поможе і внутрішній протестант. від невпевнених кроків "занадто близько" до впадання у кому, що звуть "ти-стан". від турботливих вчинків до надбайдужих у бездії нещирості, далебі, кілька фраз недосказаних. чи то, друже, фраз, що сказані не тобі. брати паузу - дивна перебудова. ніби серцем тягнутись - смертельний гріх? - як ти? - добре. а ти? - я також чудово. вісім слів. вдвічі більше за норму в рік. *сс - сумна статистика
2021-10-28 12:13:09
30
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Есмеральда Еверфрі дякую, Ес!🌒✨
Відповісти
2021-10-28 14:17:05
Подобається
Антон Шаталов
Боже, цей витвір так проникливо написаний, що я вибудував паралелі на себе. Мені вельми подобається, тож додаю до збереженого) Бажаю хороших ідей і постійного розвитку
Відповісти
2022-10-24 21:21:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4272
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13066