назвіть, га
Last_samurai
якщо ти кудись щезнеш, то доведеться годуватися розпачем натщесерце, і на місяць ревіти відлунням терцій, заплітати рядки сумні. доведеться шукати у перехожих риси ті, що хоч трохи на тебе схожі, зустрічати без усмішки день погожий... чи існують без тебе погожі дні? чи існують без тебе руді світанки? не озвучені хайку, верлібри, танка? був мій побут стабільним неначе танкер, замаскований у труні. а тепер йду босоніж і просто неба зір уламки збираю, хоча не треба. закарбованим подихом поміж ребер залишаєшся у мені. чи існують без тебе щасливі миті, хмарочоси, загублені в оксамиті, фотокадри невдалі, завжди розмиті ніби зустрічі уві сні? чи існує без тебе хіба абищо? у легенях потрощених вітер свище, не тримаю: однак все одно б не вийшло, та гукатиму навесні. бо навіщо пригоди, якщо не буде ботхісаттхви, пророка, ісуса, будди... хоча якось живуть же без тебе люди... я ж раніше жила. чи ні?
2022-10-20 13:24:47
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Га? Вау.. якось сумно-життєво
Відповісти
2022-10-20 13:52:49
1
Veil
Це настільки милозвучно й чуттєво, що серденько б'ється у ритмі вірша. Неймовірно красиво, я в захваті.
Відповісти
2022-10-20 14:00:03
3
Cryda Cooper
👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻
Відповісти
2022-10-20 14:42:27
Подобається
Інші вірші поета
нотатки чергового як здихатись/кс3 ще з бортового журналу про катастрофу/кс3 Пару натяків на долонях
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17597
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2765