Діва
Химера Зеленоока
А твої квіти невиправно білі Між цитаделей, створених людьми. В твоїй прихованій духовній силі - Гармонія одвічних нот семи. На тебе жоден не підніме руку, Не зазіхне на ніжність чистоти. Тобі незнані муки і розлуки, Хоча шляхом твоїм нелегко йти. І простота цих слів тобі вульгарна- Вони не личать білому лицю. Поети оди створюють намарне, Душі з ромашок, лілій, чебрецю. Дівочу цноту в лініях обличчя Не зранить час із помином років. Тобі цей Світ до сорому не личить, Одне із Всесвіту найбільших див.
2018-07-24 20:00:35
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Субстанція Ночі
Неймовірно✨ Те незручне відчуття, коли всі твої вірші у мене в закладах😅
Відповісти
2018-07-25 06:21:42
2
Інші вірші поета
Зірковий пил Дороги Ритми Спостерігач
Інші поети
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5231