Опівнічний чай

Химера Зеленоока

Пальці креслять химерні знаки, Там, де тіні ковтають світло. Знаєш, мені майже однаково, На всі програні мною битви. Я уже не кричу ночами, Не гамселю на кухні посуд. Недопитої кави ковтками Між лопаток стікає осуд Моїх вкрай дбайливих сусідів. Знаєш, стіни теж мають вуха. Поміж цих сімейних обідів, Мій - бенкет самоти і розрухи. У своїй бетонній коробці Кволо стукає серце миші. Коли час на чужому боці, Мимоволі радієш тиші. Повня мріє вгорі медаллю, Відчайдушно хочеться вити. Ніч огорне мене вуаллю, По-під шкіру проникне вітер. Знаєш, мовчки - не значить тихо. Тиша часом кричить гучніше. Ми - не більш ніж миттєвий вихор, Вічні тільки любов і вірші.

2019-01-29 19:37:31

18

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Химера Зеленоока

😘❤

Відповісти

2019-01-30 07:38:44

Подобається

MEDIOCRITY

Це шедевр!! 🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹

Відповісти

2019-01-30 19:10:19

1

Химера Зеленоока

@MEDIOCRITY Merci)

Відповісти

2019-01-31 08:27:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2673

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2838