Шрами
Химера Зеленоока
Не дивись на мої старі шрами. Вони краяні сталлю і словом. Вони шарпані злими вітрами, Про таке зазвичай не говорять. Це - відмітки порушень кордону, Це - сліди від чужої сваволі. Це - останні мої бастіони В боротьбі із буденням за волю. Моє серце - зотліла лампадка, Яка жевріє в тріщин він'єтці. Хибних кроків одвічная згадка, Тихий відзвук надламаних терцій. За межею можливостей волі, Воно, певно, відродиться знову. У вогненім енергії колі, Ведучи зі зірками розмову. Не дивись на мої страрі шрами - Їх історії геть не цікаві. Лиш нових не додай ти так само, Як ті, що мені світ обіцяли.
2018-05-04 20:39:16
23
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Химера Зеленоока
@Субстанція Ночі Дякую😊
Відповісти
2018-05-05 05:48:20
Подобається
K L I F S
Надзвичайно 💞✨
Відповісти
2018-05-05 06:06:00
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Merci😊
Відповісти
2018-05-05 06:06:13
Подобається
Інші вірші поета
Пульсації Коли янголу розбивають серце... Асимільована муза . . .
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2210
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2329