Мовні поранення
"Глибоке мовне. Склад пройшов навиліт."
Її щодуху мчали у шпиталь.
Вона в гарячки шалі шепотіла:
"Йому не жаль,йому зовсім не жаль..."
- Ну-ну, ще трохи потерпи рідненька.
Дістануть скельця літер, заживе, -
Все шепотіла медсестра старенька.
- Не вогнепальна це, не ножове.
Вже краще куля в скроню, ніж під ребра,
Отрута в сходи дихальних шляхів.
- Це скоїв ненароком він, напевно...
О, ні! Він її знищити хотів!
...Реанімація пройшла успішно.
Отруту вивели, наклали шви.
Палата біла під самим горищем,
Світанки щоб виднішими були.
Та коли ніч свої спускає шалі
На втомлену шаленством магістраль,
Вона сотає думку із печалі:
"Йому не жаль. Йому зовсім не жаль!"
Та пройде час... Осиротіють стіни,
Аби, як тільки зазориться день,
Прийнять на постій нових пілігримів
І придушити їх страшну мігрень.
Ліниво сівши на своїй веранді,
Він буде пити каву, як завжди.
Доки її не ввірветься торнадо
В його на крові зрощені сади.
Жалючий погляд плазуна на ловах.
Здійма листи угору, наче щит.
І тишу пронизало враз раптове :
- Мабуть, ти не чекав на мій візит?..
...Хортами строфи рвали його одяг,
Крапки вгризались в нечестиву суть.
Він захлинувся у безжальних тропах
Тієї, котру зваживсь обмануть...
...- Множинні мовні. Не прожив і миті...
Навік застиг його очей кришталь.
І лиш нашіптував фіранкам вітер:
"Їй теж не жаль. Тепер і їй не жаль..."
23.01.2019
14
8