Вечірні квіти
Andrii Katiuzhynskyi
Пелюсток колір ехінацеї квітам Подарував рожевий присмерк за вікном, Жовті рудбекії, що ледь колишуться від вітру, Усі укриті молодого місяця злотом. Червонеє криваве сонце Пофарбувало ружі у багрянії відтінки, А чепурним ромашкам з жовтим серцем Вдягли хмаринки білії хустинки. Багато в літа різнокольорових барв, І хоч здається все кругом зеленим- Ці дивовижні квіти - найщиріший літа дар Не припиняють дивувати мене. Настане ніч - і щезне фарб чудовий танок, Щоб знов для нас з'явитися на ранок.
2020-11-14 06:12:13
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Какой оригинальный стих. Не каждая женщина, что садит рудбекию знает, как её зовут🙂. Красивые ассоциации цвета цветов и природы, что их дала.
Відповісти
2020-11-14 06:22:37
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо, это описан сад, который посадила моя мама, к тому же первое образование у меня учитель биологии, так что кое-что из курса ботаники я помню.
Відповісти
2020-11-14 06:26:00
1
Інші вірші поета
Палаючий під променями сонця ліс Яблуні, що відцвітають Хлопчик із санчатами Один ранок зі шкільного життя
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2105
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2375