Мрії дитинства
Себе маленьким хлопцем пам'ятаю: Зелені луки, на траві роса, Лежу - розкинув руки - подумки літаю І мрію, роздивлючись безмежні небеса. Що ж видивлявся я в просторах голубіні: Можливо, вабив швидких літаків політ, А може - істини дитячі відкривав глибинні Чи мріяв про якійсь казковий світ? Що бачив у казках дитинства - не згадаю, Та чомсь дитинство саме вабить нас; Що ж я шукав далеко там за небокраєм, Можливо те, що не знайшов малий Тарас? Хто ж зараз я: шукач пригод чи мрійник, Чи просто прагну до світів потрапить кращих? Та тільки час фантазію спинить чи спінить, І доведе: людина я або ледащо.
2020-10-21 04:51:17
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за комент, виправив.
Відповісти
2020-10-22 06:52:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2532
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2109