Розповідь дощу
Сховавшись на горищі-сіновалі,
Я слухав шепіт лагідний дощу;
Він то стихав, то мов невтримная навала,
Все заливав й періщив досхочу.
В тім шепотінні: то гучнім, то соннім,
Я чув зірок розмови, шелест трав,
Клекіт течій морських на дні безодні,
Паромів скрип під час річкових переправ.
Ці краплі довго ще розповідали:
Про світ земний і хід галактик безупинний,
Про часу плин, про ріст кристалів,
Про те, що я є Всесвіту частина.
2020-10-28 05:52:32
2
1