Пісня весни
Стояв мороз тріскучий, і до скрипу Хрустів криштальний порід ногами сніг; Маленька пташка на розлогій липі Співала пісню про прихід відлиг. Десь монотонно псиця вила, Пробігли коні, потягнувши сани... І не було нікому до малої птахи діла, Коли вона співала про весну жадану.
2020-12-06 06:50:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, розумію - що не скоро, та хочеться - вже!
Відповісти
2020-12-06 07:35:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так, в кожній порі року є своя краса!
Відповісти
2020-12-06 11:39:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338