Приніс цей ранок нову на обрії картину
Приніс цей ранок нову на обрії картину, Здавалося б, щоденно бачиш сонця схід, Та кожен раз своє єство природа мінить, Коли світило виринає на небесний звід: Верба на фоні неба - ієрогліфом японським, Вгорі - бузкових нарис хмар тужливий, Всередині - рожевії відблиски сонця, Внизу - огорнутий туманом, ліс сріблясто-сивий. І мимоволі маляреві заздриш, В якого сотні барв, щоб світ розфарбувати; Хоча - природні фарби такі живі і справжні, Що ні пером, ні пензлем їх не змалювати.
2020-12-30 06:40:23
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Красиво. Дякую за натхненний ранок
Відповісти
2020-12-30 06:42:43
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую Вам за гарний відгук!
Відповісти
2020-12-30 06:43:22
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук, у Вас теж вийшов гарний катрен!
Відповісти
2020-12-30 06:48:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1573
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1943