Примара любові
Andrii Katiuzhynskyi
Не знаю: чим прогнівав долю, Чи чимось перед небом завинив?- Та погляд цей пронизливий ламає волю, А образ звабливий не полишає снів. Чого не в силах я її забути, Чому щось мовити бракує слів, І чом в очах тих карих прагну я втонути, Чим голос мене дзвінкий полонив? Спромігся як утрапити в тенета, З яких не виборсатися мені? Як відбуваються в житті людей моменти, Коли згораєш в пристрасті вогні? Чим так вона мене приворожила, Який в собі несе магічний дар?- Що легко так зламала мої крила, Буття перетворивши на нуар.
2020-09-08 04:40:19
6
0
Інші вірші поета
Чому все відбулося саме так? Роздум над фатумом Момент прозріння Він - саме той...
Інші поети
B I
@boredintrovert
Pratyusha Pathak
@_pratyusha_
Miriam Krips
@Miriam_Krips
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5805
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10311