Примара любові
Не знаю: чим прогнівав долю, Чи чимось перед небом завинив?- Та погляд цей пронизливий ламає волю, А образ звабливий не полишає снів. Чого не в силах я її забути, Чому щось мовити бракує слів, І чом в очах тих карих прагну я втонути, Чим голос мене дзвінкий полонив? Спромігся як утрапити в тенета, З яких не виборсатися мені? Як відбуваються в житті людей моменти, Коли згораєш в пристрасті вогні? Чим так вона мене приворожила, Який в собі несе магічний дар?- Що легко так зламала мої крила, Буття перетворивши на нуар.
2020-09-08 04:40:19
6
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15948
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9069