Занедбаний млин
Бредучи берегом забулим Ріки, яка під ним пустот намила, Побачив млин - вікно в минуле, Що дерев'янії розкинув в небо крила. Біля благенької загати Лежать розбитії колеса водянії - Нагадують нам сивини набатом Про давнії забутії події. І хоч давно уже не мелють жорна, Млин борошно часу скрізь розсіває; А плес вода від вікового мулу чорна, Із сьогодення у майбутнє витікає.
2020-10-07 04:21:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3236
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185