Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу
Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу, На перемогу сил не залишаючи свою; Якщо ж вдається все-таки перемоги в бою, В нас сил не вистачає об'єднатися і утворить державу. Господь нарешті нам державу дарував За ріки крові й сліз, що ми віками лили. Благаю, браття, вчітеся розподіляти сили, Щоби завжди перемагати, щоб ворог не перемагав!
2021-01-05 06:18:38
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, я теж на це дуже сподіваюся!
Відповісти
2021-01-05 07:52:59
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за підказку, виправив!
Відповісти
2021-01-05 07:53:39
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-04-21 12:16:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3274
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1943