Полотно зими
Комахи білі, гнані вітром, Всипають крейдою суху траву торішню; Сніжинки-мухи тчуть нитки з повітря, Встеляють землю полотном цнотливо-білосніжним. А зранку на фоні білім з'являться малюнки: Крил розчерки пташиних, відбитки лап звіриних, Лишать митці природи нерозпізнані візерунки, Започаткують новий напрям - примітивізм тваринний. Примітивізм - напрямок у образотворчому мистецтві та скульптурі
2021-02-13 05:40:59
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как актуально. Вчера плюс восемь, а сегодня всё в снегу... и на нём примитивизм тварынный😀
Відповісти
2021-02-13 06:23:35
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Да это точно, заметает все что можно!
Відповісти
2021-02-13 06:32:19
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2021-02-13 06:32:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2425
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2778