Полотно зими
Комахи білі, гнані вітром, Всипають крейдою суху траву торішню; Сніжинки-мухи тчуть нитки з повітря, Встеляють землю полотном цнотливо-білосніжним. А зранку на фоні білім з'являться малюнки: Крил розчерки пташиних, відбитки лап звіриних, Лишать митці природи нерозпізнані візерунки, Започаткують новий напрям - примітивізм тваринний. Примітивізм - напрямок у образотворчому мистецтві та скульптурі
2021-02-13 05:40:59
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как актуально. Вчера плюс восемь, а сегодня всё в снегу... и на нём примитивизм тварынный😀
Відповісти
2021-02-13 06:23:35
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Да это точно, заметает все что можно!
Відповісти
2021-02-13 06:32:19
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2021-02-13 06:32:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1893
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2476