Про гординю та гордість
Andrii Katiuzhynskyi
Гординя - гріх великий для людини, Не одному вона життя зуміла зіпсувати; Та гордість теж у тебе буть якась повинна - Не дозволяй об себе ноги витирати.
2021-02-10 06:23:55
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, колись я написав невеличкий цикл рубаї, мабуть, підсвідомо наслідуючи Омара Хайама
Відповісти
2021-02-10 08:14:18
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук!
Відповісти
2021-02-10 14:15:54
Подобається
Інші вірші поета
Самотній вовк Гра не закінчується Діва з Давнього Єгипту Дівчина-сонце
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Keyci
@Keyci0987
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10669
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2526