Ловець тіней
Вечірні фарби тишком никнуть, Ліс оточив мисливця сірою стіною... Ти думав, що назавжди тіні зникнуть, Але вони прийшли сьогодні за тобою. Мисливцем став на тіней ти - так доля склалась, Тоді ти був за них сильнішим у стократ; І якщо тінь у світ цей потикалась, Її у Навь ти завжди відправляв назад. Бували тіні, що весь час вертались, І чим примар тих вабив світ людський? Та якщо другий раз та сама тінь траплялась, Її ти знищував - закон мисливський був такий. Серед ловців тіней ти славився умінням, Та зараз - сам став здобиччю чужою... Мисливці знають: коли ти граєш з тінню - То тінь обов'язково прийде за тобою. Навь - потойбічний світ у слов'янській міфології
2021-02-05 19:10:28
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi это ваша изюминка🙂
Відповісти
2021-02-05 19:27:24
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю!
Відповісти
2021-02-05 19:28:20
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, дуже приємно!
Відповісти
2021-02-06 06:42:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3624
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2923