Перед походом
Гряде невтримная війна - Одуд на гілці вишні Заводить бойовий наспів; І молода дружина чарівна На шиї вікінговій висне, Та пізно - той меча за пас уже вложив. Ірже від нетерпіння кінь у стайні, Похід зачувши - ланцюга зриває пес, Вояк хоробрий знов збирається на січу; Хай битви мить скоріш настане, І Одін валькірій в поміч шле з небес, Та хай пізніше до Валгали він покличе! Одуд заводить бойовий наспів - одуд у багатьох народів вважається вісником битв, не тільки у скандинавів, наприклад греки називали одуда вісником бога війни Ареса
2020-11-18 06:05:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за гарний відгук!
Відповісти
2020-11-18 11:51:40
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так дякую, зараз виправлю!
Відповісти
2020-11-20 10:33:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833