Що відчуває вільна в небі птиця?
Що відчуває вільна в небі птиця, І що деревам у зимову пору сниться? Чому ріка назад не завертає, І чом мала зернина в колос проростає? Як час в світах суміжних плине, Як знає шлях міграції тварина? Чом підсвідомість сни істотам дарить, І чому смертні все безсмертям марять? В людей питання ці щоразу виникають, Та Космос береже багато таїн; Тисячоліть уже чимало пронеслося, Завісу ж мудрості підняти ледь вдалося. Все менше плям здавалося б у світі білих, Але чим більше знаємо - тим менше зрозуміло; Цікавість нас гризе питливим змієм, Та знань сакральних Деміург нам не відкриє. Всьому у Всесвіті свій час, своя година, Великі на людей чекають зміни; Та вірю я, що тільки злеє серце З Розумним, Добрим, Вічним розминеться!
2020-09-27 06:26:27
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже, виправив.
Відповісти
2020-09-27 13:13:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5259
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2589