Що відчуває вільна в небі птиця?
Що відчуває вільна в небі птиця, І що деревам у зимову пору сниться? Чому ріка назад не завертає, І чом мала зернина в колос проростає? Як час в світах суміжних плине, Як знає шлях міграції тварина? Чом підсвідомість сни істотам дарить, І чому смертні все безсмертям марять? В людей питання ці щоразу виникають, Та Космос береже багато таїн; Тисячоліть уже чимало пронеслося, Завісу ж мудрості підняти ледь вдалося. Все менше плям здавалося б у світі білих, Але чим більше знаємо - тим менше зрозуміло; Цікавість нас гризе питливим змієм, Та знань сакральних Деміург нам не відкриє. Всьому у Всесвіті свій час, своя година, Великі на людей чекають зміни; Та вірю я, що тільки злеє серце З Розумним, Добрим, Вічним розминеться!
2020-09-27 06:26:27
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже, виправив.
Відповісти
2020-09-27 13:13:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13227
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2788