Кібернетичне безумство
Навіяно аніме "Обладунки привида". Зростає вплив технічного прогресу: Комп'ютери все глибше входять у буття, В наш вік гаджетизації і стресів, Назад уже не буде вороття. Передивляючись японське аніме - Я дивувався графіці і спецефектам, І раптом думка торкнула мене - Невже живого світ на грані смерті? Мелькала в кадрі преді мною кібердіва - Людина-надістота-супергероїня: Непередбачувано-сильна, надвродлива, Прудка, мов ящірка, і статна, мов княгиня. Та тіла як такого у неї нема: Мізки комп'ютерні і генетичне кібертіло, Замість душі - кіберпрограма лиш сама, Хоча в усьому - вона вправна й дуже вміла. Скляні й цементні круг громадини домів, Але ні деревця, ні пташки, навіть квітки; Кіберпортали крізь, USB-порти для напівбогів, Та не вигулює ніхто тварин, ніде не грають діти... А головний злочинець - теж герой незламний: Гібрид душі людської й кіберінтелекту, Індивідуальність його - забезпечення програмне, Він з тіл людських усе перестриба в кібероб'єкти. І навіть зовсім не хвилює нас, Що світ мережами програмними забитий, Цілі держави - філіали кібербаз; Що особистість втратити - ще гірше, аніж бути вбитим. Нас не лякає: що людська душа Стирається від вірусу програми, Що спокою гігантська павутина нас лиша, Що мережа інету замінила школи нам і храми. Я всю переказати кіберсагу не берусь - Мене проблеми іншії хвилюють: Не хочу я, щоби забило спамом голову комусь, Мене лякають діти, що на сайтах днюють і ночують. В кінці слова:"Велика і безмежна вся Мережа!"; Та не хотів би я у цій Мережі жити, Можливо в Кіберпросторі нема обмежень, Та що занадто - легко може вбити.
2020-10-19 07:39:11
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, ну як вже вийшло, не всі твори виходять настільки добре, як би нам того хотілося!
Відповісти
2020-10-19 16:57:03
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-20 07:53:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3348
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4991