Настрій мінор
Втомився бути я перекотиполем
І, мов осел, покірно волокти гарбу;
І хоч завжди зі мною грає доля,
Але натуру поламаю я слабку.
Втомився всім навколо догоджати,
В мінливім світі розсипатись - наче ртуть -
Невдячні люди вміють тільки брати,
Та рідко що навзаєм віддають.
Не прагну я щось довести нікому,
Одне я тільки хочу донести -
Війна із вітряками викликає втому,
Волію ж мовчки я свого хреста нести.
Нікого не суджу, нікого не повчаю
І ні за ким не спалюю мости,
Але образливо, коли тебе за дурня мають,
А самі світочами глупства є і темноти.
2020-11-02 06:13:22
4
1