Ікебана любові
Мені подарувала дівчина ірис блакитний, Що мала на увазі - я не знаю; Якби я був людина східна, То думав би, що стану самураєм. В саду я зрізав лілію тигрову, І ця жагуча квітка нагадала: Осяйну усмішку, обличчя шкіру мармурову Тієї, що ірис подарувала. Я квітку цю оранжеву й пристрасну Поставлю в вазу до іриса - в знак кохання, Удвох вони неперевершено прекрасні - Як мужності й пристрасті поєднання. Версия на русском языке Икебана любви Мне подарила девушка ирис небесно-синий, А что сказать хотела этим - я не знаю; Будь жителем я: Токио, Осаки, Хиросимы, То думал бы - что стану самураем. В саду я срезал лилию, и цвет кроваво-красный Напомнил мне о страсти жгучей силе, Улыбке лучезарной и глазах прекрасных Той, что ирис мне утром подарила. И этот я цветок - огненно-знойный - К ирису ставить в вазу не стыжусь- В красе своей они непревзойденно благородны - Как мужества и вожделения союз.
2020-10-22 05:35:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-22 11:34:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1921
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2023