Життя. Графік. Траур
Андрій Сидорець
Чотири стіни. Ручка. Ліхтар. Бумага. Почерк. Серця нектар. Слова. Речення. Це що за крики? Ідея. Муза. У голові грають скрипки. Все більше крику. Ніж. Кров. Страх. Совість. Померла. Її нема в реєстрАх. Сум. Чесноти. Ще більше роботи. Хвилина. Всі стоють. Час для скорботи.
2018-12-19 19:16:28
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Андрій Сидорець
дуже дякую) приємно чути критику, тим більше позитивну)
Відповісти
2018-12-19 19:31:43
Подобається
Андрій Сидорець
абсолютно згоден
Відповісти
2018-12-19 19:32:45
Подобається
loneliness house
Вдало та лаконічно переданий сюжет, гостро - соціальним способом винесена мораль та драма цього вірша. Чим він і сподобався мені 😊
Відповісти
2019-04-23 09:28:48
1
Інші вірші поета
Нескореним Нізвідки в нікуди Сповідь почуттів Боюсь я прийнятим до тебе бути...
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2460
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2269