Нізвідки в нікуди
Ти чуєш крики ці жіночі, Ти бачиш акушерські карі очі. Це початок твій, це путь нізвідки, І дуже часто веде він в нікуди .. Це лиш твоя гра на сцені цій життя, Тут має роль лише твоя Душа. І після акту кожного із залу чути "Досить на сцені тобі бути" Спробуй роздивитись цю особу, Та нічого не побачиш там, крім злоби. Хоча, а що ще має лишитись від душі, Хазяїном котрої одразу є всі ми?
2018-10-13 19:06:57
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1429
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2160