Сповідь почуттів

Андрій Сидорець

Що ти, моє сонце, чи ти спиш, Чи згадуєш про когось серед ночі? І чому ти постійно мовчиш? Про почуття говорити не хочеш? Не бійся, я - німий. Шо знаю я, те знає лиш могила. І скільки б я на тебе не був злий, Не розповім твої секрети, моя мила. Твоє слово для мене - ангела пір'я, І до тебе свої промовляю молитви, Словами на небі ти пишеш сузір'я, І ними освітлюєш темнії битви. Розум і серце - головні вороги, Ніколи вони разом не будуть. Та як подивишсь без них навкруги, То зрозумієш: лиш вони тут боги. Для мене ж існує одна лиш соната: Твоїх слів прекрасний потік, Що готовий слухати я хоч і вік, І серця відкритая від щастя брама.

2018-12-29 22:35:14

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Андрій Сидорець

дякую 🤗

Відповісти

2018-12-30 08:26:21

Подобається

Божевільний

Цікаво-цікаво) ну на мою думку така поезія цікавіша за половину віршів, які опубліковані тут - в саргербуці

Відповісти

2019-08-28 11:10:05

1

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

3448

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4251