Не птахи

Дана Язовських

Хижим птахом ми здобич тримаєм І ковтаєм власні думки Ніби кров ми себе втрачаєм Аби стати такими як всі. Щоб у натовпі серед сорок Сойкою не заспівати Затуляєм щодужче рот Крила назавжди зрізаєм. Вище неба дороги нема І не пустять туди мотузки Що зв'язали і тягнуть вниз Тягарем за спиною стали. Хто надів їх, коли устиг? Чом так боляче це признавати? Чи то рідні, а може самі Не вірим, що зможем літати. Ми не люди і ми не птахи Не письменники й не музиканти Всі картини у нас в голові Не написані нами романси. Наш маленький секрет, наша доля З колисковою нам привита Тихим шепітом неістот Нам відомо усе на світі. Чи то чари, чи дар, чи прокляття Повертати немає часу Є сьогодні, а завтра, всього лиш, чекає Аби знову сховатись в пітьму.

2022-02-21 15:29:30

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Дана Язовських

@Ivan Bondarchuk ви чудово відчуваєте вірш😍, будь ласка 💔💕

Відповісти

2022-02-21 17:21:15

1

просто веселка

Прекрасний вірш, заставляє задуматися про деякі речі 🌟

Відповісти

2022-02-22 05:19:02

1

Дана Язовських

@просто веселка дякую 🌝💕💕💕

Відповісти

2022-02-22 10:54:12

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1537

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5937