Не пробачу!
Я плачу і сльози мої густі, Як кров, що сочиться з рани солдата Я більше ніколи не пробачу війни, Яка завдала нам такої втрати. Вони солоні і швидко біжать Я насилу їх зупиняю Моя віра у правду і дух козаків Це єдине, що ще тримає. Я так прошу, повернись живим Хоробрий і відданий воєн Свята земля у пеклі подій Збережи всіх дітей сьогодні. І кожну наступну весну Дай зустріти у полі з квітками Під небом чистим, серед братів Без наступа підлих ударів. Тут кобзарі складали пісні І я напишу їх багато Тут голос народу лунає в мені Я буду його цитувати.
25.02.2022
5
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Лана Дель Рей
🤧🤧🤧🤧 потрясающе
Відповісти
25.02.2022, 19:50
1
Лана Дель Рей
Наші захисники повернуться з перемогою
Відповісти
25.02.2022, 19:50
1
Дана Язовських
@Лана Дель Рей всім серцем вірю!
Відповісти
25.02.2022, 19:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1401
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3794