"Відображення моє"
Честер Фінч
Ти мене незнаєш.. Ти лиш відображення моє. Мене згадаєш,коли важко тобі буде. Всеодно.. Згинеш на дно.. Ми з тобою,неначе незнайомці. Сотню років двоє у коробці. У полоні власного моря. Зітри з очей своїх,даремні сльози.. Кінець-це лиш початок нестерпної болі. Маю при собі твої закони. Я пам'ятав.. Я сам же їх збудував.. Вірний собі.. У відображенні бачу тварину, що сходить із розуму кожної днини. Як себе зберегти? Де цю правду знайти.. Божевілля моє, роставляє пастки..
2023-03-06 21:21:23
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Неймовірний вірш 🤩 Ви мабуть перевершили самі себе 🔥❤️
Відповісти
2023-03-06 21:25:37
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую❤
Відповісти
2023-03-06 21:26:10
1
Інші вірші поета
"Не треба нам медалів золотих" "Сутність моя" "Мені кожен вечір, запалюють зорі" "Актор 2"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4824