"Сам у пошуках надії"
Відчуття неспокійні, тривога лютує. Всі безмовні картини, говорять зі мною. І тепер у забутих гірських тих рівнинах.. Відчуваю я знову, боротьбу із собою. Тут і краски в чорних відтінках. В далечині немає білих тих кольорів. Кожен день, як останній. Пропливають кити.. Вже до моря спокійного не дійти вже мені. Всі страждання страждальної ліри. Я залишу в собі.. Пам'ятаю часи, веселі свої.. Ах да, ті часи, всі тривали лише один рік..
2023-02-08 15:12:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4350
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3319