"Балада про Дитинство"
Я важко пам'ятаю дні минулі. Але роки дитинства, не забуду, коли радів, кожній хвилині проведеній у сім'ї. Не варто сумувати та скучати, про дні щасливі пройдені свої. Я завжди посміхаюсь, коли гортаю, сімейного альбома сторінки.. Пробач бабуля, що приходжу рідко, а ти мене любила більше всіх! Тепер лише у свято, я згадаю, чарівні дні з тобою, і роки.. Я пам'ятаю добре як сьогодні, лишили мене тобі, на виховання. Як бачиш, я людиною став, вже за якого, сором не знайти.. Пробач мене що голосно кричав, тоді коли твій розум давав збій. І вибач що, не обіймав.. Тоді у дні твої.. сумні.. Слова приємні щирі промовляв, лише коли малим я був.. А вже коли дорослим став, приємних слів, від себе не почув..
2023-05-23 10:18:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5011
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13397