"У теплий день, збирання винограду"

Честер Фінч

У теплий день, збирання винограду. Згадаю я, роки свої молоді. Тоді коли радів простому, не було у душі ні смутку, ні журби. І мріяв про величне, недосяжне. Про дівчину яка жила у сні. Про сміх дітей, яких я ще не мав.. Про безтурботність, юності років.. Я жив тоді, як птах могутній. Руками хмари обіймав, та вирішив безсмертний буду, отруту відрами черпав.. Я жив неначе, все вже знаю! Про це життя, я ж прочитав книжки.. Та у книжках, я не знайшов.. Як жити далі, всі роки? Гадав сильніший за Геракла! І брила вільно підіймав.. Та сили у руках не треба. Вся сила у твоїх словах! Казав собі; -Дорослі всі нудні! Нема веселощів, лише одна нудьга! Та ставшим тим, ким завжди не хотів.. Я зрозумів-нудне життя.. У теплий день, збирання винограду. Згадав часи, я свої молоді. Гарні часи були.. Прості та щирі, безтурботні.. На жаль, не повернути їх..

2023-05-28 22:01:11

Інші вірші поета

"Мати" "Дорога у Вічність" "Слова" "Бачу танці на кістках"

Інші поети

Щоденник меланхоліка

@dark_academia

Лєна

@_Salvatore_

yoona

@yoona_yeol

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1874

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4832