"Матір"
Честер Фінч
Любити можна-сніг та осінь. Любити можна-літні ночі. Але цінувати треба-тільки матір. Її одну,на цій землі. Від вітрів,штормів та бурь. Оберігати лиш її. Нам небом подаровані вони. Сильні матері-любі,дорогі. Найбільша цінність у людини. Це матір що-життя дарує. І вічності буде замало. Щоб дякувати їй. Пройдуть роки,ми станемо дорослі. А мати-все старішою стає.. Тому цінуйте кожну мить із нею. Ці миті-будуть золоті..
2023-05-01 18:28:00
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Кохати - це після закоханості. Ти же не можеш закохатися у власну матір - це збочення чи психічний розлад... Хоча сенс у вірші глибокий, але з лексичної точки зору...
Відповісти
2023-05-01 18:41:10
Подобається
Честер Фінч
@Nadine Tikhonovitch Трохи інший сенс я закладав у вірші,але тут правий з вами,зараз виправлю..
Відповісти
2023-05-01 18:42:20
1
Nadine Tikhonovitch
@Честер Фінч Я зрозуміла, про що вірш) То просто відлуння мого філологічного минулого)
Відповісти
2023-05-02 00:08:07
Подобається
Інші вірші поета
"Цей вірш" "Бачу танці на кістках" "Я сам себе вбивав щоразу" "Прощання"
Інші поети
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4251
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2384